Подорожуючи Україною, часто доводиться користуватись громадським транспортом в містах. Знову ж таки, дуже добре, що я не іноземець і володію українською мовою, аби запитати де можна купити квиток, яка його вартість, оплачувати слід при вході чи при виході з транспорту, квиток слід прокомпостувати чи достатньо лише купити… можливо всі ці різності в підходах до оплати поїздки придумані спеціально, щоб люди розмовляли, мали приводи щось запитати один в одного, можливо це така глибока задумка муніципалітетів, для активізації громадянського суспільства….можливо. Але я все ж думаю, що це лише наслідок невизначеності і неготовність впроваджувати реформи в транспорті.
Цього разу хотілось б поговорити про організацію оплати в громадському транспорті, як це відбувається в українських містах і як це відбувається в містах Європейських країн.
В нас.
В Україні оплату за проїзд дуже часто можна здійснити безпосередньо в транспорті. Залежно від міста і виду транспорту оплату приймають або водії (переважно в невеликих автобусах або в маршрутних таксі), або кондуктори. До переваг цього методу оплати безперечно можна віднести, те, що пасажиру не потрібно шукати квитки попередньо, а в будь-який момент зайти до транспорту і вже на місці оплатити свій проїзд. До недоліків – затримка транспорту через відволікання водія, створення аварійних ситуацій водіями, які на швидкості приймають оплату та віддають решту. Досить зручно коли в салоні працює кондуктор. Стосовно того чи працювати кондуктору чи ні це питання досить дискусійне. З одного боку завжди можна почути аргументи, що мовляв це не по-європейськи, але з іншого боку, якщо це зручно, збільшується кількість оплат за проїзд і дає можливість працевлаштувати людей (в наших умовах не мало важливий факт), то чому б і ні. Тож, чи працювати кондукторам в громадському транспорті чи ні, це вирішувати кожному місту окремо і рішення про це варто розглядати не тільки через призму «європейських стандартів» але й соціальних умов міста і країни.
Як правило квитки в українському транспорті бувають двох видів – одноразовий і місячний проїздний. Як правило більшість пасажирів купують квиток на одну поїздку.
В них.
В більшості європейських країн (в цьому випадку не рахуємо Росію, Білорусію, Молдову) квитки для проїзду потрібно купити заздалегідь, а зайшовши в транспорт, їх потрібно прокомпостувати. Квитки для проїзду, як правило, можна купити в спеціальних кіосках та в автоматах на зупинках. Нещодавно також були впроваджені деякі нові методи, зокрема встановлення автоматів по продажу квитків безпосередньо в транспорті (у Вроцлаві щоправда в такому автоматі можна купити квиток лише за допомогою карток розрахунку типу VISA, а наприклад у Тбілісі можна купити виключно за монети), та можливість купити квиток через sms. Як правило квиток можна також купити у водія, в момент входу в транспортний засіб (при цьому бажано розраховуватись дрібними, бо часто у водія не має решти з великої купюри).
Види квитків, які можна придбати для поїздок в транспорті є великою і різноманітною. Варіанти квитків для поїздок в громадському транспорті на прикладі міста Вроцлав (Польща):
Одноразовий – для одноразової поїздки в громадському транспорті;
20 та 40 хвилинний – дає можливість знаходитись в громадському (громадських) транспорті протягом зазначеного часу. Як правило коштує так само як і одноразовий але дає можливість здійснити пересадку з одного виду транспорту на інший, з одного маршруту на інший. Дуже зручно, якщо по дорозі до місця призначення необхідно зробити пересадку – економно і зручно. З власного досвіду знаю, що навіть маючи 20 хвилинний квиток (як правило навіть дешевший за одноразовий) можна здійснити пересадку.
24, 46, 72 годинний квиток (в деяких містах, наприклад Лондоні, продаються добові, тобто не на 24 години а до закінчення доби, тобто купуємо наприклад квиток в першій дня, а закінчується його дія через 11 годин) – потрібно прокомпостувати один раз (при компостуванні) на квитку зазначається дата і час і можна користуватись протягом зазначеного часу всім громадським транспортом в місті. Дуже зручно для туристів, гостей, які приїхали по-роботі на 1-3 дні. Вартість такого проїзного на добу як правило коштує як 3-4 одноразові поїздки.
Місячні та 6-ти місячні проїзні. Вигідні для людей, що регулярно користуються громадським транспортом. Тут все як і в нас. Проїзний виглядає як картка, проїзні, на 6 місяців роблять з фотографією пасажира.
Всі види вказаних вище проїзних квитків мають варіанти «звичайний» та «пільговий». Пільгові залежно від міста та країни коштують від 20 до 50% дешевше звичайного.
Тож різноманіття варіантів квитків зумовлює по-перше економію для пасажира, зручність для туристів та гостей міста.
Які зробити висновки?
За наших умов і стану громадського транспорту досить важко здійснити зміни, щоб наш громадський транспорт справді був зручний і зрозумілий. Проте, точно варто вивчати досвід інших міст, зокрема східної Європи, які порівняно недавно впровадили зміни і завдяки ним стали більш зручнішими та зрозумілішими для пасажирів. Переконаний, що варто, принаймні у приймаючих містах чемпіонату Європи з футболу 2012, запровадити короткострокові проїзні на 1-3 може і 5 днів. Це точно вигідно і пасажирам (оскільки вони не мусять постійно думати про те як купити квиток) і транспортним компаніям, оскільки туристи рідко коли використовують всі запрограмовані в такий квиток поїздки, часто цей квиток це як «страховий поліс» на випадок якщо заблудишся чи щось таке.
Деякі міста, зокрема Вінниця, вже зараз намагаються реформувати транспортну галузь, внести новації. Проте, нажаль більшість новацій не спрямовані безпосередньо на пасажирів, їх зручність і комфорт. Навіть запроваджуючи GPS системи керівники міста і ТТУ нічого не говорять про те щоб банальні розклади руху розмістити на зупинках чи хоча б в Інтернеті, щоб люди знали коли від’їжджатимуть їх тролейбус/трамвай/автобус. Головне для керівників це економія, заощадження, випрацювання оптимального графіку… Це звичайно важливо, але у гонитві за економією не можна забувати про пасажирів, для яких вся ця система і працює.
Запрошую небайдужих до транспорту людей до обговорення теми